Живемо безсумнівно в історичний момент. Не лише для України 
, але й для нашої частини Європи та світу.
, але й для нашої частини Європи та світу.Свідомість людей, які живуть в обставинах війни, охоплює спектр досвідів, які хочеться відразу забути — і водночас таких, які слід, а навіть необхідно запам’ятати. Для великої історії, для пояснення іншим — в інших місцях, іншим поколінням.
Про пам’ять, яка твориться сьогодні, про її місткість і межі розповів один із провідних українських письменників — Андрій Любка.
Модерувала зустріч Марія Семенченко.
ПІДРУЧНА ПАМ’ЯТЬ
Війна з тильного боку
Андрій Любка — український поет, письменник і есеїст.Закінчив Мукачівський військовий ліцей, вивчав українську філологію в Ужгородському національному університеті та балканістику у Варшавському університеті.
Автор поетичних збірок: «Вісім місяців шизофренії», «Тероризм», «Сорок доларів плюс чайові»; збірки оповідань «Кілер»; поетичної збірки в німецькому перекладі «Notaufnahme»; книжки есеїв «Спати з жінками»; роману «Карбід» (топ-5 книжок року за версією BBC Україна; польський переклад увійшов до шорт-листа Центральноєвропейської премії Angelus у 2017 році); збірки оповідань «Кімната для печалі»; книжки есеїв «Саудаде»; роману «Твій погляд, Чіо-Чіо-сан»; мандрівного репортажу про Балкани «У пошуках варварів»; роману «Малий український роман»; збірки есеїв «Щось не так зі мною» та нон-фікшн книги «Війна з тилу».
Також є перекладачем із польської, хорватської, сербської та англійської мов, куратором двох міжнародних поетичних фестивалів.
Лауреат премій «Дебют» (2007), «Київські лаври» (2011), відзначений літературною нагородою Фундації Ковалевих (США), лауреат Премії імені Юрія Шевельова за найкращу книжку есеїв 2017 року в Україні. Лауреат Літературної премії імені Джозефа Конрада (2024).
Книжки Андрія Любки видані у 15 країнах.
Член журі найпрестижнішої літературної нагороди України — Шевченківської премії.
Із 2022 року активно займається волонтерством, зокрема організацією зборів коштів і закупівлею понад 350 пікапів для Збройних сил України. Нагороджений Головнокомандувачем ЗСУ та Міністром оборони України за цю діяльність.
У 2023 році увійшов до списку 100 лідерів України за версією Української правди, а також став лауреатом Aspen Institute Kyiv Award for Value-Based Leadership.
Директор Інституту Центральноєвропейської Стратегії.
Віцепрезидент PEN Ukraine.
Живе в Ужгороді.
Марія Семенченко Mariia Semenchenko — українська журналістка, репортерка, редакторка з Києва. Писала для Hromadske, Reporters., Читомо, Суспільне, Локальна історія, УП, Життя та інших. Друкувалася у польських виданнях Wyborcza, Słówka, W drodze, Nowa Europa Wschodня, Culture.pl.Була однією з авторок спецпроєкту Суспільного «Щоденники окупації». Курувала конкурс художнього репортажу «Самовидець» та однойменну серію нонфікшн-книжок у видавництві «Темпора».
До 2016 року працювала редакторкою відділу «Суспільство» щоденної всеукраїнської газети «День». Випускниця Могилянської школи журналістики.
Серед професійних зацікавлень — соціальна й правозахисна тематика, людські історії, культура, літературний репортаж.
З початку повномасштабного російського вторгнення була активно залучена у два інформаційні волонтерські проєкти — «War. Stories from Ukraine» та «Post To Stop War In Ukraine».
У 2022-му в українському конкурсі професійної журналістики «Честь професії» перемогла в номінаціях «Найкраще інтерв’ю» і «Найкращий матеріал на тему прав жінок»
