17 жовтня (п’ятниця)
Запрошуємо на неповторну подію, якою буде виставка картин Віктора та Макара Москалюків-художників зі Львова. Виставка відбудеться у п’ятницю 17 жовтня о 18:00 у Залі українців Канади на ІІІ поверсі Українського Народного дому в Перемишлі.
Подія відбувається завдяки співпраці з Фундацією Новиця та Фундаторами- Стефанії та Михайлу Марковичам.
Подія відбувається завдяки співпраці з Фундацією Новиця та Фундаторами- Стефанії та Михайлу Марковичам.
Віктор Москалюк- заслужений діяч мистецтв України. Народний художник України. Володар гран-прі Міжнародного Салону Мистецтв Ліон-Франція.
На сьогоднішній день проживає у Львові, працює в галузі станкового монументального живопису. Митець малює небо й землю, прості сцени з людського життя. Буденний спокій мотивів дозволив художникові зосередитися винятково на їхньому живописно-пластичному втіленні: він ніби прагнув створити синтетичні образні еквіваленти реаль ності. Людське життя є загадковим, цій загадковості відповідає мудра казка про життя, яку й творить художник.
На сьогоднішній день проживає у Львові, працює в галузі станкового монументального живопису. Митець малює небо й землю, прості сцени з людського життя. Буденний спокій мотивів дозволив художникові зосередитися винятково на їхньому живописно-пластичному втіленні: він ніби прагнув створити синтетичні образні еквіваленти реаль ності. Людське життя є загадковим, цій загадковості відповідає мудра казка про життя, яку й творить художник.
Макар Москалюк закінчив Львівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва ім. І.Труша і Львівську академію мистецтв.
Як каже сам автор, його в роботі захоплює точність і експресивність. Відчуває і сприймає світ від великої маси до малої деталі, вони між собою є противагою і доповненням одна одної. Цікавить простота і лаконічність, цілісність – вони є і залишаються його внутрішнім фундаментом.
Як каже сам автор, його в роботі захоплює точність і експресивність. Відчуває і сприймає світ від великої маси до малої деталі, вони між собою є противагою і доповненням одна одної. Цікавить простота і лаконічність, цілісність – вони є і залишаються його внутрішнім фундаментом.
